Про вдячність. Деякому може здатися, що мені не подобається Зеленський, чи я йому невдячний за звільнення мене та інших полонених. Це не так. Одразу у трапа я потиснув йому руку та сказав «Спасибі!»
Я не вважаю пана президента поганою людиною, але незгоден з деякими його діями та оточенням, які можуть завезти Україну глибше в болото, а не вивезти з нього. І я не буду мовчати. Я вдячний усім тим людям, які боролися за мене ці п’ять років. Від керівників держави до звичайних активістів, від дипломатів до військових.
Особливо я пам’ятаю про Олександра Колодяжного, який загинув під час спецоперації по вивезенню Цемаха з окупованої території, на котрого потім я був виміняний у Путіна. Своєю свободою я зобов’язаний в том числі його життю. А сьогодні я мав можливість виказати особисту подяку Дмитру Гержану, позивний «Тритон», який теж брав безпосередню участь в тій справі, де він теж підірвався на міні та втратив через це ногу. Щиро дякую вам, хлопці, за вашу роботу, а ще тим невідомим мені гуровців, які викрали покидька Цемаха. Сьогодні ваше свято, свято справжніх Героїв України! Вітаю!
