Йому назавжди залишиться 38: зaгuнyв головний освітянин Коломиї Любомир Бордун, який боронив Україну

0

Інтернет видання .time.vichenews.fun з посиланням на obozrevatel, повідомляє.

У боях за Україну загинув очільник управління освіти Коломиї Івано-Франківської області Любомир Бордун. Чоловік взяв до рук зброю у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну і захищав рідну землю на Донеччині до останнього подиху.

Про це  повідомила очільниця Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук. Вдома на воїна чекали дружина та двоє дітей.

“У бою з окупантами загинув головний освітянин Коломиї Любомир Бордун. Захисник, воїн, депутат Коломийської міської ради двох скликань, начальник управління освіти. Любомир пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення росії. До останнього боровся з російськими загарбниками у Донецькій області”, – написала Онищук.

“Любомир – непересічна людина. Завдяки своїй старанній праці заробив авторитет та повагу серед колег, освітян, батьків та всіх інших жителів нашої громади. Людина з великої букви. Справжній професіонал, великий патріот, люблячий батько, чоловік та син, хороший друг”, – додав міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

Місцеві ЗМІ пишуть, що народився Любомир Бордун у Снятині. За освітою був вчителем математики та інформатики. З 2016 року очолював управління освіти  Коломийської міської ради.

Воював герой у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади, місцем постійної дислокації якої є саме Коломия.

Загинув Бордун як справжній воїн: у запеклому бою.

В одному з останніх своїх дописів у Facebook Любомир звернувся до українських чоловіків.

“Як би нам цього не хотілося, але війна – надовго! Ми хочемо вірити в дива, але це не той випадок. Все залежатиме від нашого та “їхнього” ресурсів: людського, військового та економічного. Тому Чоловіки, які “не вміють”, “не готові”, “не …” – змиріться з думкою, що завжди “петляти” не вийде і вам прийдеться взяти в руки зброю. Але у вас є ще час! То ж вчіться та готуйтесь, особливо морально та фізично! Всього іншого вас навчать – головне бажання і сила волі!” – написав воїн.

У Любомира залишилася дружина, донька та син. Йому відтепер назавжди залишиться 38 років.