Російські військові жорстоко розстріляли нашого воїна лише за одне гасло “Слава Україні!”. На оприлюднених кадрах Параска Демчук впізнала свого сина, Олександра Мацієвського.
Жінка поділилася спогадами про сина та розповіла його історію, пише Суспільне.
Олександру Мацієвському було лише 42 роки. Раніше він працював електромонтером в Києві. Після 24 лютого Олександр пішов добровольцем до територіальної оборони Ніжина.
Навесні воїн захищав Чернігівщину у складі 119-ї бригади сил ТрО. Наприкінці 2022-го підрозділ виконував завдання на Донеччині. Однак, що тримає позиції біля Соледару, захисник матері не розповідав.
“Він ніколи не любив, щоб ми прощалися. Він коли йшов, то вони знали, що йдуть, а він повернувся, перехрестився, перехрестив будинок і себе, зі мною попрощався. Сказав: “Мамуля, ти так постаріла”. А я сказала, що сину такий час, що я переживаю. А він: “Мамо, дякую тобі за життя”, – згадує мати Героя.
29 грудня Олександр зателефонував матері. Це була їхня остання розмова.
“Мамочко, бережи себе! Бережи себе!” І все. А я так плакала і казала: “Синочок, ти головне себе бережи!”. Я наче відчула, і сказала, що ти себе збережи для мене. Я виживу, а ти для мене себе збережи”, – розповідає жінка.
30 грудня 2022 року Олександр і четверо його побратимів були на завданні, з якого ніхто не повернувся. Це був стрілецький бій поблизу Соледару, розповів командир підрозділу.
Обставини загибелі воїна не були відомі до 6 березня. Того дня у соцмережах з’явилося відео розстрілу росіянами українського військового після слів: “Слава Україні!”.
“Я ніч не спала, воно мені мерещиться. Але якась легкість з’явилась та якийсь промінчик, що я побачила, як загинув мій син. І це так важко, але я, правда, наче побачила характер мого сина, такого стійкого, незламного, бо він сказав: “Мама, я в полон ніколи не здамся”. Він навіть вночі повторяв ось це: “Слава Україні”. Він настільки був бойовий, настільки сміливий і безстрашний, що я вам передати не можу, – поділилася мати Героя.
Жінка зазначила, що знайшла в собі сили, подивилася це відео і порівнювала. “Коли була на опізнанні тіла, то з плеча дві дірки пробиті в серце, з другого плеча пробиті дві, у правому боку дірка, а голова була провалена. Лиця не було, була тільки ця брова і в нього навіть наклейка там. Його груди, його фігуру, руки я впізнала”, – додала пані Параска.
Під час обміну тіло Олександра Мацієвського повернули в Україну. У довідці про причину смерті вказано, що військовий загинув від поранення внаслідок дії вогнепальної зброї. Поховали Героя 14 лютого у Ніжині.
